Глава наглядової
ради одного з найбільших агрохолдингів південного сходу України Ristone
Holdings підвів фінансові підсумки сезону. За словами Вадима Нестеренка,
економічні реалії цього року дозволили експортно-орієнтованим агрогосподарствам
України з лишком перекрити втрати 2019 року, викликані несприятливим валютним
курсом і, як це не дивно, хорошим урожаєм. Сьогодні саме час інвестувати в
розвиток і готуватися до запуску ринку землі.
– Вадиме Григоровичу, поясніть – чим економічна
ситуація нинішнього року для аграріїв відрізняється від минулорічної?
– Суть торішнього
маркетингового сезону була в тому, що курс долару від весни до зими знизився з
28 до 24 гривень. Комусь може здатися, що здешевлення валюти – це дуже добре,
але для бізнесу, пов’язаного з АПК, це абсолютно не так. Адже агробізнес
витратну частину несе навесні, тобто за курсом 28, а урожай збирає і продає
восени – за курсом 24, розраховуючись при цьому за залучені навесні фінансові
ресурси.
Так, в 2019 році
був хороший урожай, але закупівельні ціни і курс – низькі. І ми, розпродавши
цей урожай, змогли виручити стільки, скільки вистачило лише на закриття
весняних кредитів. Збитки наших агрогосподарств тільки на курсовій різниці
склали близько 200 мільйонів гривень. І так званий «жировий запас» холдингу на
нову посівну виявився надзвичайно низьким. Ця торішня проблема була не тільки у
нас, вона торкнулася більшості аграріїв, причому чим більшим був обсяг
реалізації, тим більшими збитки.
У цьому році
ситуація змінилася кардинально. Ми навесні закупилися для посівної за курсом
24, а до моменту збору і початку реалізації врожаю курс піднявся до 28. Урожай
в цьому році менший, ніж торішній, за деякими позиціями – на 20 і навіть на 30
відсотків, але за валовими показниками він вищий за середній і ціна його
збалансована. Тому завдяки різниці курсу ми суттєво перекрили збитки 2019 року.
– Але всі експерти говорять про руйнівний вплив на
економіку пандемії коронавірусу.
– Наприкінці 2019-го
вона тільки починалася і істотного впливу на світову економіку надати не встигла.
2020-й же увесь пройшов під знаком пандемії, і це змусило ті країни, які є
основним споживачем продукції українського АПК, більш активно поповнювати
запаси продовольства, адже ніхто точно не знає, що буде з covid-19 завтра. Це у
нас в Україні питання держрезерву і продовольчої безпеки мало кого цікавить, а
грамотні уряди розвинених країн намагаються діяти на крок вперед. В результаті
ці «коронавірусні закупівлі» підняли світові ціни на продовольство. На пшеницю
вони зросли відсотків на 50, а на соняшник і соняшникову олію, можна сказати, в
два рази. Плюс вдалий рух валютного курсу. Відповідно, доходи українських
аграріїв у цьому році суттєво вищі, ніж планувалися і очікувалися.
Я не буду
говорити зараз про передові агротехнології нашого Рістон холдингу, про хороше
насіння, сучасну техніку – це само собою зрозуміле, це дало нам можливість
зібрати урожай вище середнього рівня. І все ж, у цьому році, говорячи про
фінансові результати, потрібно робити акцент саме на вдалому збігові обставин –
це курс і закупівельні ціни.
– І ви в цілому задоволені фінансовими
результатами цього року? Можете назвати якісь цифри?
– Сума факторів,
про які я говорив вище, дала можливість Ristone Holdings отримати непоганий
прибуток. Ми в цьому році навіть раніше обумовленого терміну погасили всі
фінансові зобов’язання і перед постачальниками, і перед банками – це понад сто
мільйонів гривень, які ми брали під закупівлю товарно-матеріальних ресурсів до
посівної. На сьогоднішній день група Ristone Holdings також домовилася і про
дострокове погашення 60 мільйонів гривень з існуючого кредитного ліміту в банку
Агріколь. Користуючись нагодою, хочу висловити слова подяки банкам ПУМБ і
Агріколь, які продемонстрували зважену і доброзичливу позицію, і з якими ми
успішно співпрацюємо з питань фінансів.
В цілому, ми
скорочуємо до кінця року кредитний портфель холдингу з 34 мільйонів доларів до
20 мільйонів. Тобто маємо позитивний баланс кредитних зобов’язань щодо обсягів
товарної продукції. Адже товарні запаси наших агрогосподарств за цінами і
курсом сьогоднішнього дня становлять приблизно мільярд гривень.
Ось тому нинішній
рік для Ristone Holdings я називаю хорошим у фінансовому аспекті.
– Сьогодні багато українських підприємств з
об’єктивних причин поставили на «стоп» програми розвитку та інвестицій. А як із
цим справи у вас?
– На мій погляд,
навпаки, сьогодні саме час інвестувати в розвиток і готуватися до запуску ринку
землі. У нас не було жодного року з останніх п’ятнадцяти, коли холдинг б не ріс
і не розвивався. А фінансові результати цього року дають нам можливість
посилити цю роботу. Зокрема, десь до 5 мільйонів доларів господарства холдингу
готуються інвестувати в придбання нової агротехніки – тракторів, комбайнів,
обприскувачів і тому подібного.
– Які напрямки найбільш перспективні для
інвестування?
– З точки зору
економіки та зміни клімату у нас вже є такий проект – інвестуємо в розширення
системи зрошення полів. Це дуже важливі і потрібні інвестиції. До речі, через
мінливі погодні умови – потепління і скорочення опадів – займаємося зокрема і
переглядом структури посівних площ в бік технічних культур. Ми довго трималися
в рамках традиційних технологічних карт, які рекомендували віддавати під
соняшник до 30% площ, але сьогодні через нові особливості клімату кукурудза і
ячмінь не дають стійкого фінансового результату.
Також зараз
деталізуємо і готуємо до реалізації разом з німецьким інвестором проект в сегменті
свинарства, вартістю в кілька мільйонів євро. На мій погляд це теж
перспективний напрямок. У нас плани щодо розширення свинарства на вивільнюваних
площах молочних ферм на базі агрофірми «Дружба-Казначеївка».
– До речі про молочні ферми. І експерти, і аграрії
в один голос говорять про низьку рентабельність галузі ВРХ в цілому, оскільки
вона орієнтована на внутрішній ринок, що скорочується, і низьку
платоспроможність населення.
– Це правда,
галузь непроста. Ми вже приступили до реалізації проекту з оптимізації
фінансових і трудовитрат на утримання ВРХ. У нас ферми тримають кілька
господарств, ми ж плануємо зосередити цю галузь на двох базових господарствах –
Агрофірма ім. Горького і «Чумаки». Для такого рішення є багато причин, крім уже
названих, з’являється і проблема людського фактору. Ми, власне кажучи, тримали
ці ферми відразу в декількох господарствах, щоб зберегти робочі місця для
місцевих жителів. Але сьогодні питання гостро стоїть вже в іншій площині –
важко знайти працівників, які бажають займатися цією важкою працею на фермах.
Взагалі, нестача кваліфікованих робочих рук в селі стає серйозною
довгостроковою тенденцією. Україна перетворюється на країну-донор для Заходу не
тільки за природними, але і за трудовими ресурсами, відтік фахівців з села
зростає. Не дарма ж нам так легко і швидко дали безвіз. Європі потрібні наші
робочі руки. От саме орієнтуючись на всі ці політичні і економічні тенденції,
ми і взяли курс на оптимізацію господарств холдингу. І, звичайно, готуємося до
ринку землі. Упевнений, що в найближчі роки найголовніші інвестиції в
український агросектор будуть саме в землю.
– І як ви готуєтеся?
– Насправді,
принципово важливо – обробляєш ти власну землю або орендну. Ні, це звісно не
про те, що ми якось неправильно ставимося до орендованої землі. Навпаки,
екологічність господарювання та дбайливе ставлення до земельних ресурсів – це
один із наріжних принципів Ristone Holdings. Але нерідкі випадки, коли ми
системно вносимо добрива, якісно обробляємо землю – тобто несемо витрати, а
пайовик після закінчення терміну договору забирає свою ділянку. І в такому
випадку його доходи впродовж декількох наступних років – це наші вкладені в
землю витрати. Ви ж розумієте, що для нас така ситуація і нелогічна, і
нерозумна з точки зору економіки. Я переконаний, що будь-які інвестиції в землю
повинні мати перед собою довгострокову перспективу.
– Як це буде на практиці?
– Як я собі
уявляю цю ситуацію з відкриттям земельного ринку: серйозні банки формату ЄБРР і
Світового Банку будуть відбирати серед аграрних холдингів надійних партнерів,
відповідних банківським параметрам і досить жорстким вимогам. Такі партнери
отримають фінансовий ресурс для придбання землі на зрозумілих умовах і під
зрозумілий відсоток. Ми до таких переговорів готуємося і аргументовано
розраховуємо на їхню успішність. Тоді господарства холдингу зможуть
запропонувати своїм пайовикам привабливі умови викупу земельних наділів, маючи
доступ до європейської кредитної лінії.
Що стосується
будь-яких обмежень в законі про ринок землі, то маючи досвід роботи в Раді я
впевнений, що нинішню редакцію ухвалили з політичною метою – збити збудження невдоволення. А ближче до його запуску в закон
неминуче внесуть зміни щодо максимального розміру земельних ділянок. Інакше це
буде не ринок землі, а пародія на нього. У будь-якому випадку, до запуску
земельного ринку потрібно серйозно готуватися, і для нашого холдингу це питання
є пріоритетним.
– Ми знаємо, що на окремі підприємства Рістон
холдингу в даний час здійснюється рейдерська атака. Це сильно позначилося на
фінансових результатах року?
– Ні. Ви ж
знаєте, що рейдерству піддався вузький сегмент холдингу – борошномельне і
хлібне виробництво, орієнтовані на внутрішній ринок. Так вийшло, що фінансові
проблеми з’явилися якраз у рейдерів – ціни на сировину істотно зросли, а ціни
на продукцію переробки, по-перше, мають меншу можливість зростання, по-друге,
сильно запізнюються за часом – з лагом у декілька місяців. Плюс до цього –
загальне падіння попиту і скорочення продажів на внутрішньому продовольчому
ринку. В рамках холдингу ми використовували внутрішні механізми перерозподілу
сировини і фінансів. Це забезпечувало стабільність і ефективність підприємства.
Поза холдингом двом окремим підприємствам доведеться заповзати в борги без
перспективи повернення. Така сьогоднішня кон’юнктура ринку, і як це не
парадоксально прозвучить, але тимчасова відсутність двох підприємств на даний
момент навіть спрацювало холдингу в плюс. Звісно, ми обидва підприємства
обов’язково повернемо, правові методи в нашій країні хоч повільно і з великим
скрипом, але працюють. Але що мене по-справжньому турбує, так це побоювання
реального сценарію, за яким рейдери перестануть дотувати збиткові для них
захоплені підприємства і поріжуть їх на металобрухт. Якраз зараз ми активно і
займаємося тим, щоб прискорити правові процедури, щоб рейдери не розграбували
підприємства, в модернізацію яких холдинг вклав чималі кошти і вивів його в
лідери Придніпров’я.